Aeroplan - Орех (Ukrainian translation)

Russian

Орех

Туман над нами повис
И мы идем без слов
И капли падают вниз
И слышно эхо шагов
 
В небе гремит, с неба льется вода
И люди бегут, открывая зонты
И ты улыбаешься, как и всегда
А я хочу знать о чем думаешь ты
 
Не всех кого раскусишь
Удается съесть
Твое лицо - открытая книга,
Но в ней ничего не прочесть
 
И буквы уплывают,
И тают где-то вдалеке
И я опять читаю
На непонятном языке
 
И вот закончился дождь
И вечер близок к концу
Опять ты молча идешь
И тени скользят по лицу
 
Воздух вечерний прозрачен и чист,
Липы цветут, переулки пусты
С дерева медленно падает лист
А я хочу знать о чем думаешь ты
 
Не всех кого раскусишь
Удается съесть
Твое лицо - открытая книга,
Но в ней ничего не прочесть
 
И буквы уплывают,
И тают где-то вдалеке
И я опять читаю
На непонятном языке
 
На непонятном языке,
На непонятном языке...
Твое лицо - открытая книга
 
На непонятном языке,
На непонятном языке...
Читай в ней сам
 
А за углом ботанический сад
И черный забор со старинной резьбой
И птицы о чем-то с надрывом кричат,
А мне одиноко, когда я с тобой
 
Не всех кого раскусишь
Удается съесть
Твое лицо - открытая книга,
Но в ней ничего не прочесть
 
И буквы уплывают,
И тают где-то вдалеке
И я опять читаю
На непонятном языке
 
Submitted by Dogvillan on Sun, 19/08/2012 - 07:37
Align paragraphs
Ukrainian translation

Горіх

Туман над нами повис
і ми йдемо без слів
і краплі падають вниз
і чутно відгомін кроків
 
У небі гримить, з неба ллється вода
і люди біжать, відкриваючи парасольки
і ти посміхаєшся, як і завжди
а я хочу знати, про що думаєш ти
 
Не всіх, кого розкусиш
вдається з'їсти
твоє обличчя - відкрита книга
але в ній нічого не прочитати
 
І літери відпливають
і тануть десь в далечині
і я знову читаю
незрозумілою мовою
 
Й ось закінчився дощ
і вечір близький до завершення
знову ти мовчки ідеш
і тіні ковзають обличчям
 
Повітря вечірнє прозоре і чисте
липи квітнуть, провулки пусті
з дерева повільно падає лист
а я хочу знати, про що думаєш ти
 
Не всіх, кого розкусиш
вдається з'їсти
твоє обличчя - відкрита книга
але в ній нічого не прочитати
 
І літери відпливають
і тануть десь в далечині
і я знову читаю
незрозумілою мовою
 
незрозумілою мовою
незрозумілою мовою
твоє обличчя - відкрита книга
 
незрозумілою мовою
незрозумілою мовою
читай в ній сам
 
А за рогом ботанічний сад
і чорний паркан із старовинним різьбленням
і птахи про щось з надривом кричать
а мені самотньо, коли я з тобою
 
Не всіх, кого розкусиш
вдається з'їсти
твоє обличчя - відкрита книга
але в ній нічого не прочитати
 
І літери відпливають
і тануть десь в далечині
і я знову читаю
незрозумілою мовою
 
Submitted by Dogvillan on Thu, 13/09/2012 - 07:49
Comments