Полуденная жара
Poludneva speka
Люблю – сказала тобі, як в останній раз,
Люблю, люблю – прошепотів, прошепотів.
Але я втечу туди, де цвітуть сади,
Маю спокій де.
Ти мене знайдеш завжди лише там,
Де океан гуде.
Приспів:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як міф.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою ждуть тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Втома світ обійма, і гойдає світ.
Лиш там нарешті наодинці я сама.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде,
Де океан гуде.
Приспів.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде,
Де океан гуде.
Бридж:
Я на тих островах, у затоках сповідань,
У лагунах снів, де так хороше мені.
Приспів.
Полуденная жара
Люблю - сказала тебе, как в последний раз,
Люблю, люблю - прошептал, прошептал.
Но я убегу туда, где цветут сады,
Туда, где мне спокойно.
Ты меня найдёшь всегда лишь там,
Там, где океан шумит.
Припев:
Полуденная жара, синяя даль,
Долгое лето на берегу удовольствий.
Прохлады нет нигде, к сожалению.
Лёд, как мираж, тень, как миф.
Останавливается время на день, на век,
Там, где спокойно ждут тебя.
Острова, под бездною небес,
Одинокие острова.
Усталость мир обнимает, и качает мир.
Лишь там, наконец, наедине я одна.
Пустых будней уже нет,
Воспоминаний нет и соблазнов твоих.
Я на мгновение нигде, всё идёт, как идёт,
Там, где океан шумит.
Припев.
Пустых будней уже нет,
Воспоминаний нет и соблазнов твоих.
Я на мгновение нигде, всё идёт, как идёт,
Там, где океан шумит.
Бридж:
Я на тех островах, в заливах исповеданий,
В лагунах снов, где так хорошо мне.
Припев.




Hozzászólások