Psalm zhyttja (Псалм життя)

Engleză

A Psalm of Life

Tell me not, in mournful numbers,
Life is but an empty dream ! —
For the soul is dead that slumbers,
And things are not what they seem.

Life is real ! Life is earnest!
And the grave is not its goal ;
Dust thou art, to dust returnest,
Was not spoken of the soul.

Not enjoyment, and not sorrow,
Is our destined end or way ;
But to act, that each to-morrow
Find us farther than to-day.

Art is long, and Time is fleeting,
And our hearts, though stout and brave,
Still, like muffled drums, are beating
Funeral marches to the grave.

In the world's broad field of battle,
In the bivouac of Life,
Be not like dumb, driven cattle !
Be a hero in the strife !

Trust no Future, howe'er pleasant !
Let the dead Past bury its dead !
Act,— act in the living Present !
Heart within, and God o'erhead !

Lives of great men all remind us
We can make our lives sublime,
And, departing, leave behind us
Footprints on the sands of time ;

Footprints, that perhaps another,
Sailing o'er life's solemn main,
A forlorn and shipwrecked brother,
Seeing, shall take heart again.

Let us, then, be up and doing,
With a heart for any fate ;
Still achieving, still pursuing,
Learn to labor and to wait.

Try to align
Ucraineană

Psalm zhyttja (Псалм життя)

Не кажіть в скорботі хмурій
Про життя що це є сон пустий
Для душі що задрімала
І що все розвіється мов дим

Є життя! Життя - правдиве!
І могила - це не суть в житті
З попелу повставши в попіл піде
Тіло тлінне. Інше - для душі

Не вдоволення і не гіркоти
За конечну служать нам мету
Але чин, в якому день позавтра
Нас зустріне поступ на шляху

Розум - вічний, Час - скороминучий,
І хоробрі та тривкі наші серця
Все ж, биттям своїм постійно
Наближають нас до забуття

Тож на полі битви цього світу
Тут і зараз, де твоя рілля
Будь ти не худобою у стаді
Будь героєм в подвигах життя

Оминай гадалок, навіть добрих,
Дай минулому вкінець спочить,
Дій тепер, інакше вчиниш злочин,
З Богом в серці наповняй цю мить

Он шляхи великих і відомих
Хочеться й самому йти у світ
Геть пішовши, все ж лишити
На пісках часу свій слід

І можливо ці сліди хто інший
Подорожній, путь що не знайде
У недолі, посеред уламків
Їх побачить і по ним піде

Будьмо чуйні і готові в праці
Серцем долю всякую прийнять
Всеж в досягненнях, в погоні,
Вчімся битися і ждать.

Postat de max_gontar la Miercuri, 02/02/2011 - 13:50
3 (de) mulțumiri
Guests thanked 3 times
0
Clasificarea ta: Nimic
Comentarii