Песня о буревестнике (Pesnya o burevestnike) (إلى الأوكرانية ترجم)

الإعلانات

Песня о буревестнике (Pesnya o burevestnike)

Над седой равниной моря ветер тучи собирает. Между тучами и морем гордо реет Буревестник, черной молнии подобный.
 
То крылом волны касаясь, то стрелой взмывая к тучам, он кричит, и — тучи слышат радость в смелом крике птицы.
 
В этом крике — жажда бури! Силу гнева, пламя страсти и уверенность в победе слышат тучи в этом крике. Чайки стонут перед бурей, — стонут, мечутся над морем и на дно его готовы спрятать ужас свой пред бурей.
 
И гагары тоже стонут, — им, гагарам, недоступно наслажденье битвой жизни: гром ударов их пугает. Глупый пингвин робко прячет тело жирное в утесах... Только гордый Буревестник реет смело и свободно над седым от пены морем!
 
Всё мрачней и ниже тучи опускаются над морем, и поют, и рвутся волны к высоте навстречу грому.
 
Гром грохочет. В пене гнева стонут волны, с ветром споря. Вот охватывает ветер стаи волн объятьем крепким и бросает их с размаху в дикой злобе на утесы, разбивая в пыль и брызги изумрудные громады.
 
Буревестник с криком реет, черной молнии подобный, как стрела пронзает тучи, пену волн крылом срывает. Вот он носится, как демон, — гордый, черный демон бури, — и смеется, и рыдает... Он над тучами смеется, он от радости рыдает!
 
В гневе грома, — чуткий демон, — он давно усталость слышит, он уверен, что не скроют тучи солнца, — нет, не скроют!
 
Ветер воет... Гром грохочет...
 
Синим пламенем пылают стаи туч над бездной моря. Море ловит стрелы молний и в своей пучине гасит. Точно огненные змеи, вьются в море, исчезая, отраженья этих молний.
 
— Буря! Скоро грянет буря!
 
Это смелый Буревестник гордо реет между молний над ревущим гневно морем; то кричит пророк победы:
 
— Пусть сильнее грянет буря!..
 
تم نشره بواسطة SchnurrbratSchnurrbrat في الخميس, 16/05/2019 - 20:04
تم تعديله آخر مرة بواسطة SchnurrbratSchnurrbrat في الخميس, 06/06/2019 - 01:45
تعليقات الناشر:

март 1901. "Жизнь", 1901, № 4

Песня написана в ответ на кровавый разгон студенческой демонстрации у Казанского собора в Петербурге 4 марта 1901 года. Ирония судьбы в том, что песня была напечатана легально. Она не задумывалась как самостоятельное произведение, а входила в сатирический рассказ "Весенние мелодии". Цензура запретила печатать рассказ полностью, но песню непредусмотрительно разрешила. Перед отправкой в печать Горький изменил финальную фразу. Вместо "Ждите! Скоро грянет буря!" поставил "Пусть сильнее грянет буря!". В результате, 17 апреля Горького арестовали, а затем выслали из Нижнего Новгорода. Проводы его вылились в массовую демонстрацию.

"Вряд ли в нашей литературе можно найти произведение, которое выдержало бы столько изданий, как «Буревестник» Горького. Его перепечатывали в каждом городе, он распространялся в экземплярах, отпечатанных на гектографе и на пишущей машинке, его переписывали от руки, его читали и перечитывали в рабочих кружках и в кружках учащихся. Вероятно, тираж «Буревестника» в те годы равнялся нескольким миллионам" (Е. Ярославский. См.: «Революционный путь Горького», М.-Л., 1933, с. 8-9).

إلى الأوكرانية ترجمالأوكرانية
Align paragraphs
A A

Пісня про Буревісника

Вітер хмари звів до купи над простором сивим моря. Поміж хмарами та морем гордо висить Буревісник, чорній блискавці подібний.
 
То крилом торкнувшись хвилі, як стріла, влетівши в хмари, він кричить, і хмари чують радість в силі крику птаха.
 
В крику цьому – жага бурі! Силу гніву, вогонь страсті та упевненiсть здолати чують хмари в цьому крику. Чайки стогнуть – страхом повні, стогнуть, мельтешать над морем і на дно його намірені сховати жах до бурі.
 
І гагари також стогнуть, їм, гагарам, недоступна насолода життя битва – грім ударів їх лякає.Дурний пінгвін - трус ховає тіло жирне в скелях горних. Тільки гордий Буревісник майорить сміливо й вільно над пінним в сивині морем!
 
Все похмуріше та нижче хмари сунуться над морем, і співають, і плигають хвилі вгору навстріч грому.
 
Грім гуркоче. В піні гніву стогнуть хвилі, сперечаючись із вітром. Згріб, охоплюючи, вітер зграї хвиль в обійми міцні та кидає їх з розмаху в дикій злобі на кручини, розтрощивши в пил і бризки спантеличені громади.
 
Буревісник з криком гучним, чорній блискавці подібний, як стріла прорізав хмари, піну хвиль крилом здимає. Ось він носиться, як демон,- гордий, чорний демон бурі,- і сміється, і ридає... Він над хмарами сміється, він від радості ридає!
 
Гнів у грому,- чуйний демон,- він давно утому чує, він упевнений назавжди: не сховають хмари сонця,- ні, нізащо, не сховають!
 
Вітер виє... Грім гуркоче...
 
Синім полум'ям палають зграї хмар в безодні моря. Море ловить стріли блискавок - в своїй безодні гасить. Точно вогненнії змії, в'ються в морі, то зникаючи, то знову виринаючи на гладі!
 
- Буря! Скоро гряне буря!
 
Це сміливий Буревісник гордо майорить між вогней над ревучим гнівно морем, гучний пророк перемоги:
 
- Хай сильніше гряне буря!..
 
© Schnurrbrat
Critique is always welcomed (proof-read or not, negative too).
تم نشره بواسطة SchnurrbratSchnurrbrat في الأربعاء, 05/06/2019 - 23:57
تعليقات الكاتب:

Переклад: Ольга Банасько

مصدر الترجمة:
التعليقات