✕
كلمات أصلية
Україна
Була колись Україна
В славі та почоті,
Чули й знали Україну
І в Москві, й в Німоті.
Руйнували козаченьки
Московськії мури,
Не мазали й панам-ляхам
Сальцем та по шкурі.
Пам’ятали козаченьки
І синєє море
Крили човнами, дубами,
Забували горе.
Ой їздили к туркам в гості,
ляхам на весілля,
Відтіль йдучи, завертали
В Орду на похмілля.
Пишним цвітом процвітала
Козацькая слава,
Рідна пісня соловейком
В селах щебетала.
Жили собі помаленьку
Та Бога хвалили,
Було й горе, та без горя
Хіба де ще жили?
Панувала Україна,
Та не дуже довго,
Налетіло лихо й горе,
Настала недоля.
Налетіли чорні хмари
Та й сонце покрили,
Загримало, заблискало,
Взялась хуртовина.
Схопивсь вітер серед степу
Та гілля ламає,
Пішов дощик, та краплями
Грудки поливає.
То не хмари йшли на сонце
По синьому небу,
То йшли війська на Вікрану
По рівному степу.
Ой з півночі йшли москалі,
А з півдня татари,
А з вечера пани-ляшки
Бучні налітали.
Загримали скрізь гармати,
Чадом сонце криють,
Кулі летять, козаченьки
Шлях кровою миють.
Бились гарно козаченьки,
Було діло всяке –
І москалям, й панам-ляхам –
Всім дались узнаки.
Ой не сила їх зломила,
А лукаве слово,
Ляське слово солодкеє,
Московські розмови.
Налетіли на Вікрану
Ляхи та москалі,
Сіли жиди на оранді,
Землю одібрали.
Ой сковали козаченьки
Із шабель орала
Та на пана, та на жида
Орать в полі стали.
Прийшли, усе позабрали,
І волю, і долю,
Вже не чути спів веселих,
Що лились по полю.
Невесело на Вкраїні –
Чужу мову чути,
Стогнуть, плачуть у неволі
Голоднії люди.
На панів своїх роблячи
День-ніч без спочину,
Забувають українці
Славну старовину.
Забувають, не забудуть
Деякі, гарненько
Вони дітям все розкажуть
Про Вкраїну-неньку.
تم نشره بواسطة 
Ivan Luden في 2020-02-14
Ivan Luden في 2020-02-14الترجمة
Ukraine
There was once Ukraine
Full of glory and honor,
They heard and knew of Ukraine
In both Moscow and in Germany
They destroyed, our Kozaks,
The Moscovite walls,
They did not smear the Polish Lords
With salt yet over the skin.
The Kozaks did remember also
The blue sea that they had
Covered with their boats, of oak,
Forgotting all their troubles.
Oh, they went to the Turks as guests,
To the poles for a wedding,
From there, they turned
To the Horde for a hangover.
Flourished with lush flowers did
The Kozak glory,
The native song the nightingale
In the villages did chatter.
They lived a simple life
Yet they praised God,
There was grief, but without grief
Where can one so live?
Ukraine had reigned,
But not for very long,
There had flown in trouble and sorrow,
There was misfortune.
Black clouds had flown in
And the sun they had covered,
It had thundered, lightning flashed,
A blizzard had blown in.
The wind picked up from the steppe
There breaking branches ,
It had rained, the droplets
Watering the furrow mounds.
It was not the clouds that went upon the sun
Across the blue sky,
It was an army that went into Ukraine
Over the level steppe
Oh, from the north, the Muscovites had come
And from the south the Tatars came,
And in the evening, the Polish lords
Noisely had flown in.
Guns had thundered all around,
Covering the sun with smoke,
The bullets flying, dear Kozaks
Washing the pathway with blood.
The Kozaks had fought well,
There were various situations
Both to the Muscovites and Polish Lords
To all they left their mark
Oh, it was not their strength that broke them,
But a wicked word,
The Polish word is sweet,
Moscovite negotiations.
They flew into Ukraine
the Poles and Muscovites,
The Jews sat upon the rent,
Taking away the land.
Oh, they chained the dear Kozaks
With a saber plowed they
Upon the Lord, and upon the Jew
Plowing them in the field.
They came, took everything,
And the freedom, and destiny,
No longer can we hear the joyous singing,
That poured out into the fields.
It is not joyful in Ukraine -
To hear a foreign language,
They moan, cry in captivity
The hungry people.
Working for their masters
Day - night without rest,
Ukrainians forgetting
Their acient glory.
Forgetting, others will not forget
Some, pretty well
They will tell the children everything
About Ukraine- their mother.
| شكراً! ❤ |  |  |
| تم شكره مرة واحدة | ||
تم نشره بواسطة 
Steve Repa في 2020-11-09
Steve Repa في 2020-11-09Added in reply to request by Ivan Luden
Ivan Luden تم تعديله آخر مرة بواسطة Steve Repa في 2020-11-10
Steve Repa في 2020-11-10✕
Mykhailo Hrushevsky: أعلى count@
| 1. | Україна (Ukrayina) |
| 2. | Я малоросс (Ya maloross) |
| 3. | Ізнов мене самотність огорнула... (Iznov mene samotnist' ohornula...) |
التعليقات
Russia is waging a disgraceful war on Ukraine. قف مع أوكرانيا!
كيف يمكنك دعم أوكرانيا 🇺🇦 ❤️
معلومات حول المترجم
Цей вірш створений 19.XI.1883 ("Дня 19 місяця листопада, року неволі 229").
То йшли війська на Вікрану… – в автографі саме так, притім така форма – «Вікрана» – вживається у цьому тексті не раз. У чернетці спочатку було «на Вкраїну», потім виправлено автором.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р.