Advertisement

Іван Підкова (Russian translation)

Advertisement
Ukrainian

Іван Підкова

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.
 
Було колись — в Україні
Лихо танцьовало,
Журба в шинку мед-горілку
Поставцем кружала.
Було колись добре жити
На тій Україні...
А згадаймо! Може, серце
Хоч трохи спочине.
 
II
Чорна хмара з-за Лиману
Небо, сонце криє.
Синє море звірюкою
То стогне, то виє.
Дніпра гирло затопило.
«Ануте, хлоп’ята,
На байдаки! Море грає —
Ходім погуляти!»
Висипали запорожці —
Лиман човни вкрили.
«Грай же, море!» — заспівали,
Запінились хвилі.
Кругом хвилі, як ті гори:
Ні землі, ні неба.
Серце мліє, а козакам
Того тілько й треба.
Пливуть собі та співають;
Рибалка літає...
А попереду отаман
Веде, куди знає.
Похожає вздовж байдака,
Гасне люлька в роті;
Поглядає сюди-туди —
Де-то буть роботі?
Закрутивши чорні уси,
За ухо чуприну,
Підняв шапку — човни стали.
«Нехай ворог гине!
Не в Синопу, отамани,
Панове молодці,
А у Царград, до султана,
Поїдемо в гості!»
«Добре, батьку отамане!» —
Кругом заревіло.
«Спасибі вам!»
Надів шапку.
Знову закипіло
Синє море; вздовж байдака
Знову похожає
Пан отаман та на хвилю
Мовчки поглядає.
 
Submitted by Calusarul on Sat, 25/01/2014 - 15:36
Last edited by Fary on Wed, 29/08/2018 - 14:06
Align paragraphs
Russian translation

Иван Подкова

Было когда-то - в Украине
Ревели пушки;
Было когда-то - запорожцы
Умели господствовать.
Господствовали, добывали
И славу, и волю;
Всё прошло - остались
Могилы в поле.
Высокие те могилы,
Где легло почить
Казацкое белое тело
В китайку завёрнуто.
Высокие те могилы,
Чернеют, как горы,
Да про волю тайком в поле
С ветрами говорят.
Свидетель славы дедов
С ветром беседует,
А внук косу несёт в росу,
За ними поёт.
 
Было когда-то - в Украине
Горе танцевало,
Печаль в шинке мёд-горилку
Ковшами хлебала.
Было когда-то хорошо жить
На той Украине...
А припомним! Может, сердце
Маленько отдохнёт.
 
II
Чёрная туча из-за Лимана
Небо, солнце кроет.
Море синее зверюгой
То стонет, то воет.
Днепра устье затопило.
"Ану-ка, ребята,
На байдаки!1 Море играет -
Пошли погуляем!"
Высыпались запорожцы -
Лиман покрыли челны.
"Играй же, море!" - запели,
Запенились волны.
Кругом волны, словно горы:
Ни земли, ни неба.
Сердце млеет, а казакам
Того только и надо.
Плывут себе да поют;
Чайка летает...
А впереди атаман
Ведёт, куда знает.
Похаживает вдоль байдака,
Гаснет трубка во рту;
Поглядывает туда-сюда -
Где б тут быть работе?
Закрутив черные усы,
За ухо - чуб,
Поднял шапку - челны стали.
"Пусть же гибнет враг!
Не в Синоп же, атаманы,
Господа молодцы,
А в Царьград, к султану
Поедем мы в гости!"
"Добро, батька-атаман!" -
Вокруг заревело.
"Спасибо вам!"
Надел шапку.
Снова закипело
Синее море; вдоль байдака
Снова похаживает
Пан-атаман, да на волну
Молча поглядывает.
 
  • 1. Байдак - большая лодка, пригодная как для речных, так и для морских походов.
Please don't hesitate to correct me, especially if the translation language is your native language.
With Best Regards,
© Alexander Laskavtsev
Submitted by Alexander Laskavtsev on Fri, 13/07/2018 - 08:52
Added in reply to request by sandring
Author's comments:

Интересная информация об Иване Подкове: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%BE%D0%B...

More translations of "Іван Підкова"
Collections with "Іван Підкова"
Idioms from "Іван Підкова"
See also
Comments