Розмова з Махатмою szöveg

Ледве йшов пильним шляхом,

Дивлюсь, сидить старий Махатма.

Підійшов та кажу таке

Я йому:

"Добрий день, старий Махатмо.

Хай твій могутній дух живе лагідно

Біля заводів Всесвіту".

Він мені.

Відповів таке, що я мало що зрозумів.

Чи, може, він спав, чи, може, він розмовляв із зірками,

Чи розмовляв зі мною мовою птахів або трави?

Я йому:

"Скажи ме-ме-мені, Вчителю,

Дві краси Світу: Місяць та Сонце

Мають інколи зустрічі? Чи?"

Він мені.

Подарував таку усмішку, такий струм добра,

Що навкруги заспівали птахи,

А в душі моїй наче грянув казковий хор

Смарагдових цвіркунів та польоту золотих бджіл.

Я йому:

"Гура!

А скажи ме-мені, джерело добра,

Хто перший вийде до Захмареної Брами,

Славетний чиновник, чесний сім'янин

Або щирий господар?"

Отаке спитав я його.

Він мене.

Він мене, таки, вбив глибиною відповіді,

Що я не міг дихати, не міг відчувати ніг,

Не міг почути течії Ганга, не міг дивитись у вічі Гурі

Та й не міг більш стояти й розмовляти.

Обернувсь та й пішов собі пильним шляхом.

Мудрий Махатмо!

Хай будуть вічні твої слова,

Що відновлюють душу.

"Розмова з Махатмою ..." fordításai

Vopli Vidoplyasova: Top 3

Hozzászólások