Russia is waging a disgraceful war on Ukraine.     Sta achter Oekraïne!
  • Go_A

    Танула → Russisch vertaling

Deel
Lettertypegrootte
Originele teksten
Swap languages

Танула

Шла босоніж я серед лісів,
Йшла туди, де вітер шепотів,
Не сумуйте, мамо - повернусь,
Я шукала зорі на Землі,
Розмовляла з вітром уночі
І дивилась як малює дощ
 
Я танула, танула я
 
Божа дорога,прямує сама мені під ноги,
Час йти вперед тож надягай чоботи,
В лівій руці сокира,в правій ятаган,
Щось не заздрю я нашим ворогам.
Йде босоніж вночі повз ліси білявка,
Вся тендітна мов лісова мавка
Та куди ж ти ідеш, пообдираєш ноги
Відкрий, що бажаєш ти.
У яких світах прямує твій шлях?
Ніхто не знає.
Не знає ніхто,напевно, що там тебе чекає?
Але треба бігти,доля кличе тебе.
Зупинятися нема ніякої потреби.
Щось чарівне там кличе Тебе.
Тож іди і не зважай.
 
Я танула, танула я.
Йшла по воді вночі,
йшла зникаючи
Наче зорі на небі.
Шепотіла я,чаклувала я
І дивилась я як здіймається зоря.
В косу квіти плела
Крізь вогонь я пройшла.
І тікала від себе.
 
Раптом крила в небо понесли,
Зазирнула я в минулі сни
Де життя бере початок свій
Вітер ніс мене серед думок,
Долі наші мов стрімкий струмок.
Течія не має вороття.
 
Я танула, наче білий сніг
Вітром стану я
Навік..
 
Vertaling

Таяла

Я шла босиком среди лесов,
Шла туда, где шептал ветер,
Не грустите, мама - вернусь
И искала звезды на Земле,
Разговаривала с ветром ночью
И смотрела, как рисует дождь.
 
Я таяла, таяла я.
 
Божья дорога стелется сама мне под ноги,
Время идти вперед, поэтому надевай сапоги,
В левой руке секира, в правой ятаган,
Что-то не завидую я нашим врагам.
Идет босиком ночью по лесу блондинка,
Вся хрупкая, как лесная мавка,
И куда ж ты идешь, пообдираешь ноги,
Открой, что желаешь ты.
В какие земли ведет твой путь?
Никто не знает.
Не знает никто, конечно, что там тебя ждет,
Но надо бежать, судьба зовет тебя.
Останавливаться вовсе незачем,
Что-то волшебное там зовет тебя.
Так что иди и не обращай внимания.
 
И таяла, таяла я,
Шла по воде ночью,
Шла, исчезая,
Словно звезды на небе.
Шептала я, колдовала я,
И смотрела я, как поднимается рассвет,
В косу цветы вплела,
Сквозь огонь я прошла
И убегала от себя.
 
Вдруг крылья в небо понесли,
Заглянула я в былые сны,
Где жизнь берет свое начало,
Ветер нес меня среди мыслей,
Наши судьбы как стремительный ручей,
Течение не имеет возврата.
 
Я таяла, будто белый снег,
Я стану ветром
Навечно...
 
Gegeven reacties