✕
Оригинални текстови
Енеїда частина перша 51-59
51 А сам, вернувшися в будинки,
Своє лахміття позбирав;
Мізерії наклав дві скриньки,
На човен зараз одіслав
І дожидався тілько ночі,
Що як Дидона зімкне очі,
Щоб не прощавшись тягу дать.
Хоть він за нею і журився
І світом цілий день нудився;
Та ба! бач, треба покидать.
52 Дидона зараз одгадала,
Чого сумує пан Еней,
І все на ус собі мотала,
Щоб умудритися і їй;
З-за печі часто виглядала,
Прикинувшись, буцім куняла
І мов вона хотіла спать.
Еней же думав, що вже спала,
І тілько що хотів дать драла,
Аж ось Дидона за чуб хвать.
53 "Постій, прескурвий, вражий сину!
Зо мною перше розплатись;
От задушу, як злу личину!
Ось ну лиш тільки завертись!
От так за хліб, за сіль ти платиш?
Ти всім, привикши насміхатись,
Розпустиш славу по мені!
Нагріла в пазусі гадюку,
Що послі ізробила муку;
Послала пуховик свині.
54 Згадай, який прийшов до мене,
Що ні сорочки не було;
І постолів чорт мав у тебе,
В кишені ж пусто, аж гуло;
Чи знав ти, що такеє гроші?
Мав без матні одні холоші,
І тілько слава, що в штанах;
Та й те порвалось і побилось,
Аж глянуть сором, так світилось;
Свитина вся була в латках.
55 Чи я ж тобі та не годила?
Хіба ріжна ти захотів?
Десь вража мати підкусила,
Щоб хирний тут ти не сидів".
Дидона гірко заридала,
І з серця аж волосся рвала,
І закраснілася, мов рак.
Запінилась, посатаніла,
Неначе дурману із'їла,
Залаяла Енея так:
56 "Поганий, мерзький, скверний, бридкий,
Нікчемний, ланець, кателик!
Гульвіса, пакосний, престидкий,
Негідний, злодій, єретик!
За кучму сю твою велику
Як дам ляща тобі я в пику,
То тут тебе лизне і чорт!
І очі видеру із лоба
Тобі, диявольська худоба,
Трясешся, мов зимою хорт!
57 Мандруй до сатани з рогами,
Нехай тобі присниться біс!
З твоїми сучими синами,
Щоб враг побрав вас всіх гульвіс,
Що ні горіли, ні боліли,
На чистому щоб поколіли,
Щоб не оставсь ні чоловік;
Щоб доброї не знали долі,
Були щоб з вами злиї болі,
Щоб ви шаталися повік".
58 Еней від неї одступався,
Поки зайшов через поріг,
А далі аж не оглядався,
З двора в собачу ристь побіг.
Прибіг к троянцям, засапався,
Обмок в поту, якби купався,
Мов з торгу в школу курохват;
Потім в човен хутенько сівши
І їхати своїм велівши,
Не оглядався сам назад.
59 Дидона тяжко зажурилась,
Ввесь день ні їла, ні пила;
Все тосковала, все нудилась,
Кричала, плакала, ревла.
То бігала, якби шалена,
Стояла довго тороплена,
Кусала ногті на руках;
А далі сіла на порозі,
Аж занудило їй, небозі,
І не встояла на ногах.
Поставио/ла: 
устим ладенко У: 2021-10-28
устим ладенко У: 2021-10-28Превод
Энеида часть первая 51-59
51 А сам, чтоб было шито-крыто,
Лохмотья все свои собрал;
Два сундука сложив пожитков,
На лодку тотчас отослал.
Решился он ночной порою,
Как сон глаза её прикроет,
Не попрощавшись драла дать.
Хотя он тоже был невесел,
Весь день грустил, башку повесил;
Да вишь, придётся покидать.
52 Дидона тотчас угадала,
Чего кручинится Эней,
При этом всё на ус мотала,
Чтобы узнать чего и ей;
Из-за печи смотрела вяло,
Как будто носом всё клевала
И словно захотела спать.
Эней увидел, что уснула,
И поскорей свалить надумал,
Но тут Дидона за чуб хвать.
53 "Постой же, сукин сын, зараза!
Со мной сначала расплатись;
Вот удушу, как нечисть, сразу!
Попробуй только завертись!
За хлеб не хочешь расквитаться?
Ты всем, привыкший насмехаться,
Распустишь славу обо мне!
Согрела в пазухе гадюку,
Самой себе потом на муку;
Послала пуховик свинье.
54 Ты вспомни, в чём пришёл ко мне ты,
Что ни рубашки, ни штанов;
К тому ж дырявые штиблеты,
В кармане пусто, нету слов;
И знали ль денежку карманы?
Матню протёр, штанины рваны,
Всю славу видно по штанам;
И то порвалось и побилось,
Аж вспомнить стыдно как светилось;
Одни заплаты тут и там.
55 Аль я тебе не угождала?
Рожна какого захотел?
Аль вражья матерь покусала,
Чтоб ты здесь квёлым не сидел».
Дидона горько зарыдала,
В сердцах аж рьяно косы рвала,
И покраснела, словно рак.
Запенилась, осатанела,
Как будто яд дурмана съела,
Энея обругала так:
56 "Паршивый, скверный, алкоголик,
Ничтожный, мерзкий, нищеброд!
Повеса, пакостный, католик,
Негодный, еретик, урод!
Ты на кого здесь, падаль, крошишь,
Как садану тебе я в рожу,
Вот тут тебя лизнёт и чёрт!
А я ж скотине помогала...
Содру со лба твои моргала.
Трясёшься, как зимою хорт!
57 Вали-ка к сатане с рогами,
И пусть тебе приснится бес!
Чтоб вас с руками и ногами,
Всех скопом враг забрал, повес.
Чтоб ни горели, ни болели -
На ровном месте околели,
Чтоб не остался ни один;
Чтоб доброй не познали доли
И чтоб завыли вы от боли,
Чтоб весь свой век шатались, блин".
58 Эней попятился, да пяткой
Через порог едва зашёл,
То сразу мигом без оглядки
На рысь собачью перешёл.
Бежал к троянцам, задыхался,
В поту солёном искупался,
Как с торга в школу курохват;
Затем, на лодку быстро севши
И ехать остальным велевши,
Ни разу не взглянул назад.
59 Дидона тяжко приуныла,
Ни есть, ни пить уж не могла;
Всё было нудно и постыло,
Лишь крик да слёзы, вот дела...
То бегала, как очумела,
Стояла будто заржавела,
Кусала ногти на руках;
А после на пороге села,
Не удержала, видно, тела,
Не устояла на ногах.
✕
Ivan Kotliarevsky: Топ 3
| 1. | Енеїда частина перша 1-10 (Eneyida chastyna persha 1-10) |
| 2. | Енеїда частина перша 41-50 |
| 3. | Енеїда частина перша 11-20 (Eneyida chastyna persha 11-20) |
Идиоми из "Енеїда частина перша..."
| 1. | В пику |
| 2. | шито-крыто |
Коментари
Russia is waging a disgraceful war on Ukraine. Станите уз Украјину!
О преводиоцу
