Іван Леньо (фронтмен KOZAK SYSTEM, з початку повномасштабної війни РФ проти України - доброволець в лавах патрульної поліції Києва):
“Кожен з нас пильно спостерігав за подіями, які відбувалися в Маріуполі і кожен з нас сподівався, що підмога якимсь чином зможе дістатися до захисників “Азовсталі”, але, нажаль, цього не сталося: хлопці і дівчата були вимушені здатися в полон задля того, щоб зберегти свої життя і в першу чергу вивезти поранених і тих, кому була життєво необхідна допомога. На тлі цих переживань у нашого Сергія виникли текст та мелодія майбутньої пісні і він у відеорежимі записав її і переслав нам. Оскільки ми, KOZAK SYSTEM, зараз знаходимося не разом, то вирішили відреагувати терміново: нам здалося, що з цього може виникнути справжній гімн полку “Азов”. Ми зібралися у містечку Шаргород і весь день провели у зйомках (власне, ми і записували цю пісню у Шаргороді у “польових умовах”). На той момент я дуже погано почувався: за цей час було багато переїздів і зокрема з передової, куди я в черговий раз відвозив хлопцям необхідні речі. Фактично ледь стояв на ногах і, можливо, саме це дозволило мені якомога правдивіше передати той біль, який вочевидь відчував кожен захисник Маріуполя, розуміючи, що підмоги напевно не буде і не виключено, що на них чекає вірна смерть. Передати ці емоції справді дуже непросто. Їх треба прожити. Ми вважаємо цих людей абсолютними героями, символом Незламності, символом віри у Перемогу, віри в Україну. Низький уклін кожному захиснику Маріуполя. Ми дуже сподіваємося, що буде знайдений механізм, який дозволить визволити їх з полону.”