Reklam

Texter av Lucyna Khvorost

Kommentarer
LucinissimaLucinissima    Tis, 25/10/2016 - 14:42

Доброго дня! Я волію писатися латинкою як Lucyna Khvorost Regular smile Дякую за увагу до моєї творчості.

Alexander LaskavtsevAlexander Laskavtsev    Tis, 25/10/2016 - 14:45

Нема питань! Lucyna Khvorost відтепер Ваше ім'я латинкою Regular smile

Sophia_Sophia_    Tor, 02/02/2017 - 06:51
Quote:

Люцина Хворост народилася 1982 року в Харкові. Мелодії та вірші писала з дитинства. Системної музичної освіти Люцині з огляду на непрості родинні обставини здобути не вдалося, довелося вступати на філологічний факультет Харківського національного університету ім. В. Каразіна, який вона і закінчила з відзнакою у 2004 році. "Я нітрохи не шкодую, що провела п"ять років у стінах філфаку, - каже вона. - Це допомогло мені викристалізувати культуру пісенного тексту. Гадаю, якби не гуманітарний вишкіл, який дає, крім усього іншого, і загальну ерудицію, і глибину мислення, мої тексти залишалися б інфантильно-пласкими, хай і гарно заримованими".

У музиці тяжіє до жанрів вальсу, танґо, романсу, до стилю ретро-кабаре, до традиційної естради. Пише пісні виключно українською мовою.

У 2005 році у студії В'ячеслава Шахова здобула перший досвід звукозапису. Там були записані такі пісні, як танґо "Арт-кафе Belveder" та "Va banque".

У 2007 році в студії AGE-RECORDS записує "Січневу ніч" (інша назва - "Січневе танґо").

У 2008-2010 рр. співпрацює з харківським композитором та аранжувальником Борисом Севастьяновим, записує в його студії два вальси - "Надарма" і "Блиск емеральдових лез", а також "Баладу про Уту Наумбурзьку". "Ута" задумувалась як рок-балада, однак Борисів талант аранжувальника зробив із неї міні-симфонію, - зізнається Люцина Хворост. - Він зумів передати пафос і тугу ґотики, навіть збагатив мій початковий задум".

У 2010 році на прохання харківського поета Олександра Бобошка Люцина Хворост записує українську версію відомої французької пісні "Шербурзькі парасольки" ("Забери з собою стиглих яблук сум..."). Автор музики - Мішель Леґран, автор українського тексту - Олександр Бобошко. 2011 рік стає для співачки щасливим: їй вдається вибороти право участі в Першому всеукраїнському фестивалі українського романсу імені Квітки Цісик (Львів) і здобути там першу премію (ґран-прі отримала талановита львів"янка Оксана Муха). Високу винагороду Люцині вручала сама Ніна Матвієнко. Для конкурсу Люцина записала пісню з репертуару Квітки Цісик "Верше мій, верше", яка натоді ще не була настільки поширена в репертуарі молодих співачок. Акомпанував їй Микола Воловик (гітара), звукозапис і додаткові акустичні ефекти забезпечила відомий харківський музикант Леся Кофанова.

У тому ж таки 2011 році в межах співпраці з харківським бардом Миколою Воловиком Люцина записує ще три пісні - "Танечницю", "Інженю" (в обох - музика і слова Люцини Хворост, гітара Миколи Воловика) та дует під назвою "Розмова" (слова харківської поетки Лариси Вировець, музика і гітарний акомпанемент Миколи Воловика).

У 2012 році Люцина знайомиться з молодим харківським музикантом Дмитром Самойленком, саксофоністом і джазменом, який вирішує спробувати себе в ролі аранжувальника. У 2012-2014 рр. Дмитро аранжує кілька пісень Люцини: "Романс про минуле", "Солодко-гіркий романс", "50, 60, 70 років тому" (слоуфокс), "Чері" (віденський вальс), "Августійший" (слоуфокс), "Дощ іде, мов на сповідь" (романс), "Зорі в ту ніч не падали" (поп-балада), "Онуфріївський парк" (вальс; автор слів - видатний київський поет Володимир Базилевський). У той самий період побачила світ і пісня "Посередині серпня" (муз. Люцини Хворост, сл. Лариси Вировець, аранжування Владислава Алтухова).

У лютому 2013 року до Люцини звернулася Леся Шухевич, дружина громадського діяча і радянського політв"язня Юрія Шухевича, з проханням - дати нове життя "Повстанському танґо", пісні, написаній під час ІІ світової війни двома зв"язковими Юрія Шухевича - Ольгою Ільків та Мартою Пашківською. "Повстанське танґо" виконують львівські співаки Марта Шпак і Орест Цимбала, однак Леся Шухевич запропонувала Люцині зробити свою версію пісні - менш помпезну, більш камерну. Відповідне аранжування зробив Дмитро Самойленко, і "Повстанське танґо" у виконанні Люцини Хворост зазвучало - вперше на концерті в парку Шевченка на День незалежності у 2013 році. Удруге ця сама пісня пролунала перед харків"янами так само просто неба - на харківському Євромайдані, 29 листопада 2013 року. Цим Люцина Хворост чітко означила свою політичну позицію - підтримку євроінтеґраційних прагнень України всупереч курсу чинної влади.

У вересні 2013 року Люцина бере участь у щорічному фестивалі українського романсу "Осіннє рандеву" (Миргород) і виборює другу премію.

Наприкінці 2013 року Люцина починає співпрацювати зі звукорежисером Юрієм Овчаренком, чий професіоналізм визнають наймаститіші естрадні виконавці Харкова і Києва. Саме в його студії вона записує "Зорі в ту ніч не падали" та "Онуфріївський парк".

http://www.pisni.org.ua/persons/3089.html

Alexander LaskavtsevAlexander Laskavtsev    Tor, 02/02/2017 - 09:58

Це ж треба, ще й землячка... мабуть знає що таке "трємпєль" та "змєйка" Wink smile :bigsmile:

Sophia_Sophia_    Tor, 02/02/2017 - 12:01

Це навіть я знаю Wink smile

Sophia_Sophia_    Tor, 02/02/2017 - 12:10

Ви, звісно Wink smile :shy: