Favorites
Share
Font Size
Original lyrics
Swap Languages

Лиличка! - Вместо письма

Дым табачный воздух выел.
Комната – глава в крученыховском аде.
Вспомни – за этим окном впервые
Руки твои, исступленный, гладил.
 
Сегодня сидишь вот, сердце в железе.
День еще – выгонишь, можешь быть, изругав.
В мутной передней долго не влезет
Сломанная дрожью рука в рукав.
 
Выбегу, тело в улицу брошу я.
Дикий, обезумлюсь, отчаяньем иссечась.
Не надо этого, дорогая, хорошая,
Давай простимся сейчас.
 
Все равно любовь моя – тяжкая гиря ведь,
Висит на тебе, куда ни бежала б.
Дай хоть в последнем крике выреветь
Горечь обиженных жалоб.
 
Если быка трудом уморят -
Он уйдет, разляжется в холодных водах.
Кроме любви твоей мне нету моря,
А у любви твоей и плачем не вымолишь отдых.
 
Захочет покоя уставший слон -
Царственный ляжет в опожаренном песке.
Кроме любви твоей, мне нету солнца,
А я и не знаю, где ты и с кем.
 
Если б так поэта измучила,
Он любимую на деньги б и славу выменял,
А мне ни один не радостен звон,
кроме звона твоего любимого имени.
 
И в пролет не брошусь, и не выпью яда,
И курок не смогу над виском нажать.
Надо мною, кроме твоего взгляда,
Не властно лезвие ни одного ножа.
 
Завтра забудешь, что тебя короновал,
Что душу цветущую любовью выжег,
И суетных дней взметенный карнавал
Растреплет страницы моих книжек...
 
Слов моих сухие листья ли
Заставят остановиться, жадно дыша?
Дай хоть последней нежностью выстелить
Твой уходящий шаг.
 
Translation

Лілічка! - Замість листа

Дим тютюну повітря з'їв вже.
Кімната - глава у крученихівськім пеклі.
Згадай - за оцим вікном уперше
Руки твої я без тями пестив.
 
Нині сидиш, а серце в залізі,
Ще день - проженеш, може, вилаєш ще,
У передпокої довго, тремтінням
зламана рука до рукава не увійде.
 
Вибіжу, тіло у вулицю кину я.
Дикий, збожеволію, відчаєм посічуся.
Не треба цього, люба, душа моя,
Краще зараз розійдемося.
 
Все одно любов моя - гиря, адже
Висить на тобі, куди не втекла б
Дай хоч останній рев мій розкаже
Про біль покривджених скарг.
 
Якби вола трудом втомили -
Він пішов би, розлігся б у воді холодній.
Окрім любові твоєї немає моря мені,
А в твоєї любові і плачем не вимолиш спокій
 
Захоче спокою втомлений слон -
Царствений ляже на піску опаленнім.
Окрім любові твоєї немає сонця мені
А я навіть не знаю де ти і з ким.
 
Якби так поета змордувала,
Він зміняв би кохану на гроші і славу.
А мене не тішить жодний дзвін,
окрім дзвону імені твого ласкавого.
 
І в проліт не кинуся, й не вип'ю отрути,
І не зможу натиснуть гачок біля виска.
Наді мною, окрім твого погляду,
Не владне лезо жодного ножа.
 
Завтра забудеш, що тебе коронував,
Що квітучу душу коханням опалив,
І днів метушливих бурхливий карнавал
Розтріпає сторінки книжок моїх...
 
Чи ж листя слів моїх висохле
Змусить зупинитися з жадібним подихом?
Дай хоч останньою ніжністю вистелити
Твої зникаючі кроки.
 
Comments
Sophia_Sophia_
   Thu, 02/02/2017 - 05:47

Ну вот, а что говорили? ;)
Спасибо!